Ранок в агентстві детективів „Тварини-Детективи” розпочався як зазвичай з ранкових вправ. Львів Коба виконував енергічні присідання, гордо демонструючи свій улюблений капелюх на сафарі, який ніколи не спадав з його пухнастого чуба. Мишка Патриція розтягувала свої маленькі лапки, готуючись до точних досліджень з лупою. Жираф Зофія ніжно згинала свою довгу шию, а Мурівід Альфред виконував складні вправи для дихання, які допомагали йому підтримувати неймовірну вражливість нюху.
Після вправ настала пора сніданку. Кожен з детективів насолоджувався своєю улюбленою стравою. Коба з апетитом їв стейк, Патриція гризла сирні печиво, Зофія досягала за свіжими пальмовими печивами, а Альфред мурчав задоволенням над чашечкою мурівських делікатесів.
– Ммм, ці печиво сьогодні особливо вдали – сказала Патриція, струшуючи крихти з вусиків.
– Згоден, нічого так не підіймає настрій, як добра їжа перед роботою – відповіла Зофія, сягнувши за останнє пальмове печиво.
Саме тоді прозвучало постукання у двері. Починалися ранкові консультації для мешканців джунглів.
### Ранкові консультації
Першим прийшов Тапір Теодор, який нервово переступав з однієї ноги на іншу.
– Детективи, у мене проблема з моїм садом. Хтось вночі з’їдає всі мої улюблені фрукти, але я не можу впіймати злодія на гарячому місці, бо засинаю занадто рано – сказав він.
Коба надів свій „капелюх для думання” – коричневий мелонік з маленьким пір’ям.
– Хм, можливо, варто встановити дзвіночки на низьких гілках? – запропонував він. – Коли злодій наблизиться, дзвіночки розбудять тебе!
Теодор подякував за пораду й вийшов очевидно заспокоївшись.
Наступною була Сова Сандра, яка мала проблему з гучними сусідами.
– Я не можу спати вдень, бо всі навколо гучно шумлять – скаржилася вона.
Патриція витягнула свій журнал слідства й переглянула нотатки.
– Маю рішення – сказала вона, показуючи сторінку з малюнками. – Можеш використовувати м’які листя для заткання вух або переміститися на вищу гілку, де тихіше. Маю тут докладні схеми найкращих місць у джунглях для спокійного сну.
Сова Сандра подякувала, ретельно studіюючи карту.
### Таємниця Шмарагдового Озера
Останнім гостем був Бобр Бартець, який вбіг у офіс задиханий і зневажений.
– Детективи Над Шмарагдовим Озером відбуваються дивні речі – вигукнув він. – З тих пір, як кожен ранок, ми знаходимо загадкові сліди на березі. Ніхто не бачив тварини, яка їх залишила, але сліди величезні й невідомі Всі бояться, що це якийсь новий, страшний хижак!
Патриція миттєво взяла свою найбільшу лупу, Зофія почала малювати карту околиць озера, Альфред вже нюхав повітря, а Коба надів свій найсміліший капелюх.
– Це справа для агентства „Тварини-Детективи” – оголосив Коба. – Вирушаємо natychmiast!
Після швидкого підготовки спорядження детективи вирушили до Шмарагдового Озера. На місці вони застали групу знеселених тварин, які показали їм загадкові сліди – цікаві, круглі відбитки, величніші ніж лапа слона, але з дивними візерунками, яких ніхто раніше не бачив.
Патриція одразу ж взялася до роботи, досліджуючи сліди через свою улюблену лупу.
– Фантастично – пробурмотіла вона. – Ці сліди не нагадують нічого, що я бачила у своїх книгах.
Зофія розгорнула свою карту й позначила всі місця, де з’явилися сліди.
– Помітіть, що вони утворюють певний візерунок – сказала вона, показуючи точки на карті. – Всі вони знаходяться на відстані не більш ніж двадцять метрів від води.
Альфред тим часом інтенсивно нюхав навколо слідів.
– Чую щось… металеве – сказав він здивований. – Це не запах жодної відомої мені тварини.
Коба, у своєму капелюсі на сафарі, драматично став на валун і оголосив:
– Розб’ємо тут табір і впіймаем загадкового хижака на гарячому місці!
### Нічна засідка
Детективи підготували засідку в заростях над берегом озера й чекали. Ніч була темна й повна загадкових звуків джунглів. Зофія використала свою висоту, щоб спостерігати за всією околицею. Патриція підготувала блокнот для запису спостережень. Альфред час від часу нюхав повітря, а Коба відважно стояв на варті, хоча іноді підскакував на звук падіння шишки.
Туго до півночі вони почули дивний, механічний звук. Щось наближалося до озера з боку півночі.
– Це не тварина – прошепотав Альфред. – Цей запах… як би олійний і металевий!
Невдовзі перед їхніми очима з’явився неймовірний вид – до озера наближалася дивна металева машина на високих, круглих ногах. Вона рухалася повільно, зупиняючись кожні кілька кроків і беручи проби води.
– Це робот – вигукнула Патриція, не змогла стримати свою емоцію.
Машина миттєво зупинилася й сфокусувала в їхньому напрямку яскраве світло. Детективи вийшли з засідки, а Коба відважно wystупив уперед.
– Ким ти є і що робиш у нашій джунглях? – запитав він рішуче, хоча його хвіст трохи дрожав.
До їхнього здивування із машини прозвучав дружній голос:
– Я S.A.M. – Самохідний Аналізатор Мокрад. Засланий вченими з найближчої дослідницької станції, щоб контролювати якість води в озері.
Патриція, не 能іла стримати себе, наблизилася й досліджувала машину через лупу.
– Фантастично Саме тому сліди були такі дивні – це відбитки твоєї металевої ноги!
– Прошу про вибачення за неспокій – відповів робот. – Мав працювати тільки вночі, щоб не заважати мешканцям джунглів.
Зофія, аналізуючи ситуацію своїм спокійним розумом, запропонувала:
– Можливо, варто тобі представити себе мешканцям? Втоді ніхто не буде боятися твоїх слідів.
### Розгадка загадки
Наступного дня зорганізували велике зібрання над озером. Робот S.A.M. пояснив усім тваринам, що проводить дослідження води, щоб забезпечити її чистоту й здоров’я для всіх мешканців джунглів. Він навіть показав, як бере проби води та які kêрує датчики.
Бобр Бартець був найбільш здивований:
– Це чудово Тепер ми знатимемо, чи наша вода чиста!
Після повернення до агентства детективи святкували з морковими печивами, які Альфред спеціально приготував на цю нагоду.
– Це була особливá пригода – сказала Зофія, сягнувши за печивом. – Познайомилися з новою технологією й допомогли заспокоїти мешканців джунглів.
– І найважливіше – жодного страшного хижака немає – додав з полегшенням Коба, знімаючи свій капелюх на сафарі.
Патриція вже скрупульно записувала всі деталі в своєму журналі слідства, додаючи навіть маленький малюнок робота S.A.M.
– Мусимо пам’ятати, що не все невідоме є загрозою – підсумувала вона мудро. – Іноді це просто… щось нове!
І так закінчилася ще одна справа агентства детективів „Тварини-Детективи” – загадка нічних слідів над Шмарагдовим Озером була розгадана, а мешканці джунглів знову могли спати спокійно.